Робота з обдарованими дітьми

Відділ освіти Василівської райдержадміністрації
Робота на конкурс «Я – за єдину Україну»
Виконавець: Учениця 9-А класу Скринник Аліна Володимирівна Комунального закладу «Василівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1»
Василівської районної ради Запорізької області
Керівник: учитель української мови та літератури Бурамбаєва Оксана Олександрівна
м. Василівка 2017 р

           Я – за єдину Україну. Я – українка, і я пишаюся цим. Тут народилися мої мама і татусь, бабусі і дідусі. Весь мій великий і прекрасний рід жив, живе і буде жити у країні, яка зветься Україна. Україна – чудова, славна, сильна. Моя держава багато бід зазнала на своєму віку: це напади і татар, і монголів, і польської шляхти, і німецьких загарбників. Знав мій народ і кріпацтво, і царський, і сталінський режими. Але завжди українці боролися з ворогами за волю і незалежність. Дорогою ціною заплатили за свою мрію про державність українські козаки, Січові стрільці. Ніколи ми не забудемо славних оборонців рідної землі – Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Максима Залізняка та інших. Любов до України, до землі рідної, змальованого у творах багатьох українських письменників від Шевченка до письменників сучасних. Тараса Григоровича турбувало не власне життя, а життя всіх українців, життя кожного українця, кожної українки, кожної дитини, що жила на українській землі, його турбувала доля всієї України.

             І сьогодні я хочу твердо сказати: «Я – за єдину Україну». Мені болить, що нині українці забули слова великого Кобзаря – об'єднуватись для спільної мети в разі будь-якої небезпеки для народу, не забувати, хто наші предки, учити історію своєї держави.

            Як жаль, що деякі українці хочуть створити окрему державу, відділитись, відірватись від всієї України, розділити нашу Батьківщину. Нині жителі східних регіонів прагнуть створити свої республіки. Але хіба вони зможуть створити могутню державу? Як вони не можуть зрозуміти, що у них не може бути майбутнього.

              Жаль, що є українці, які всією душею і помислами прагнуть приєднатися до Російської Федерації. Наша держава вже втратила Крим і він став територією сусідньої держави. Росія диктує, як нам жити, вона, напевно, забула що у нас є своя честь і совість, у нас є свої пророки. Наша країна – не сирота, не одинока. А столиця нашої держави – Київ, а не Москва.

               Жаль, і ще раз жаль, що багатьом українцям взагалі байдуже, в якій державі вони живуть, це ті, що думають і дбають лише про себе, лише про свої домівки і свій добробут. А щодо України їм однаково.

               Але тішить серце, що в нашій країні живуть такі, яким не все-рівно, що станеться з їхнього країною, вони хочуть жити в Україні вільній, незалежній, єдиній. Серед цих людей і я. Я знаю одне, якби об'єднати зусилля, ми б змогли вже сьогодні подолати всі перепони на тернистому українському шляху. Єдина держава має більше шансів впевнено і стрімко розвиватися, люди в такій країні житимуть щасливо. У цей час, незважаючи ні на що, треба твердо усвідомити, що всім нам необхідно виступити за єдину і нероздільну Україну.

               Ми народ, що зветься українським. Ми – українська нація. Нас не затягнути у російське ярмо. Нині мільйони українців відстоюють свої права, виступають проти бід і неправди, проти корупції, зла, свавілля. Зима 2014 року показала, що ми сильні, бойові, самодостатні. Загинули найкращі сини неньки – України. Скільки крові пролилося на Майдані. Небесну Сотню ми повік не забудемо.

                 Хочу, щоб не ділили Україну на захід і схід. Хочу, щоб я, і всі українські діти, і дорослі їхали влітку в Крим на відпочинок, щоб вугілля Донбасу і Луганщини обігрівало українські оселі. Хочу милуватися краєвидами Карпат, співати пісень з львів'янами, полтавчанами, київлянами, словом, з усіма, хто живе на нашій землі. Хочу пишатися мужністю міста – героя Одеси. Я роду козачого, що живу біля берегів Дніпра, хочу брататися із жителями Харкова і Чернігова, Вінничинни і Житомира. Люди Сходу і Заходу, півночі і півдня, я хочу з вами дружити. Хай не розлучить нас ніяка сила. Україна – наша матір. Ми є народ, а наш могутній корінь не зломить ніякий ворог.

               Вірю, ми будемо єдині, хоч би що. Ми – станемо наймогутніші і найбагатші. І синьо – жовтий стяг майорітиме над територією всієї України. Ми – Україна: і Донбас, і Луганщина, і Крим, і Львів, й Запоріжжя, й Харків, Закарпаття і Чернігів. Ніхто не в силі змінити карту України, бо Україна – єдина країна, вона є незалежна для всіх нас, лише для нас – єдина мати.

Відділ освіти Василівської
райдержадміністрації
Робота на конкурс
«Я – за єдину Україну»
Виконавець:
Учениця 8-А класу
Бондаренко Карина Андріївна
Комунального закладу «Василівська
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1»
Василівської районної ради Запорізької області
Керівник: учитель української мови та літератури
Бурамбаєва Оксана Олександрівна
Я народилася і живу в Україні. Це – прекрасна, багата і мальовнича держава з родючими землями, зеленими лісами і цінною деревиною, незліченними багатствами, повноводними річками, озерами, теплими узбережжями Чорного та Азовського морів і щирими, добрими і гостинними українцями.
Мої батьки – українці і вся моя родина має українське коріння. І я цим пишаюся, бо земля, де я народилася – це і є рідна домівка, знайома стежина до дому, рідні вулиці, знайомі обличчя людей.
Я – патріот своєї держави. І найціннішим для мене є те, що я маю
можливість насолоджуватися рідною природою, купатися влітку у
Каховському водосховищі, відпочивати і мандрувати заповідними містами острова Хортиця. Кожен патріот, кожен житель своєї країни бажає, щоб його Батьківщина була цілісною та єдиною. 
На жаль, зараз Україна переживає не найкращі часи, стоїть під
загрозою її цілісність. Попри все, незважаючи на проблеми нашої країни, я сподіваюся, що наша держава стане однією з найсучасніших держав світу. 
І ми, молодь 21 століття прикладемо всіх зусиль для її процвітання. І
рідна ненька-Україна знов заспіває, знов стане такою, якою ми її знали. Я
прославлятиму і любитиму Україну так, як її любив наш видатний
письменник Тарас Григорович Шевченко. Він мав неабияку поетичну силу, прославив Україну тоді, коли вона була у рабстві і стояла на колінах. 
А зараз наша країна бореться за те, щоб у всьому світі вважали її як сильну, самостійну державу, яка може запропонувати усьому світу свою допомогу, свої скарби, свої мудрі поради.
Я бажаю, щоб моя Батьківщина була цілісною та єдиною. Я люблю
свою країну і я виступаю за єдину Україну!